Відколи погляд людей спрямований в небо, відтоді Місяць завжди був об'єктом їхнього захоплення. Здалеку кожен може спостерігати за строкатою, поцяткованою кратерами, поверхнею супутника Землі. Телескопи загострили наші погляди на нерівностях, хребтах та реліктових лавових морях Місяця. У середині ХХ століття люди вперше відвідали його поверхню.
Відтоді ціла низка космічних апаратів вивчала супутника Землі. Зараз, після десятків років досліджень, людство знову прагне відправитися на поверхню Місяця. У 2024 році управління NASA запланувало місію Artemis II, що є першою пілотованою місією NASA на Місяць за останні 50 років. Космічне агентство США представило екіпаж з чотирьох осіб: Рід Вайзман, Віктор Гловер, Крістіна Гаммок Кох і Джеремі Хансен – усі вони здійснять десятиденний політ.
«Вперше за понад 50 років екіпаж Artemis II буде першими людьми, які здійснять політ в околиці Місяця. Ця місія прокладає шлях до розширення досліджень людиною далекого космосу і відкриває нові можливості для наукових відкриттів, комерційного, промислового та академічного партнерства», – зазначила Ванесса Вайч, директорка Космічного центру імені Ліндона Джонсона.
Це досягнення є одинокою точкою на системі координат з дослідження Місяця. Пропонуємо дізнатися коротку історію того, як невідоме досі космічне тіло стало найбільш дослідженою планетою сонячної системи, крім Землі.
Перегони за першістю у 1950-70-х роках
У середині минулого століття початок Холодної війни спричинив перегони за першістю відвідування супутника Землі за допомогою космічних апаратів, роботів і пілотованих місій. Радянський Союз здобув першу перемогу в січні 1959 року, коли автоматична міжпланетна станція «Луна-1», уникнувши земного тяжіння, пролетів на відстані близько 4 000 миль від поверхні Місяця. Пізніше «Луна-2» став першим космічним апаратом, який встановив контакт з поверхнею Місяця. Того ж року третя місія «Луна» зробила перші розмиті знімки далекого боку Місяця.
Тоді США вступили в гру одразу з дев'ятьма космічними апаратами NASA «Ranger», які були запущені між 1961 і 1965 роками. Результатом стали перші знімки поверхні Місяця зблизька. До 1965 року зображення з усіх місій «Ranger», особливо девʼятого польоту, дозволили отримати більш детальну інформацію про рельєф Місяця і потенційні проблеми з пошуком плавного місця для посадки людей.
У 1966 році радянський космічний корабель «Луна-9» став першим апаратом, який здійснив безпечну посадку на поверхню Місяця. Наступний же став першим космічним апаратом, що успішно досягнув орбіти Місяця. Того ж року NASA висадило на поверхню Місяця перший космічний зонд «Surveyor», за допомогою технологій якого вдалося взяти зразки ґрунту місячної породи. Протягом наступних двох років NASA запустило п'ять місій «Lunar Orbiter», які мали облетіти супутник і сфотографували близько 99 відсотків поверхні Місяця, виявивши потенційні місця висадки.
Люди на Місяці
У 1961 році NASA було зобовʼязані президентом Джоном Кеннеді висадити людину на Місяць до кінця десятиліття. Того ж року стартувала програма «Apollo», найдорожча космічна програма в історії. Найвідоміша з них «Apollo-11» ознаменувала перший раз, коли людина ступила на іншу планету. 20 липня 1969 року Ніл Армстронг і Едвін Олдрін приземлилися на поверхню місяця на місячному кораблі «Eagle». Армстронг втиснув перші відбитки черевиків у поверхню Місяця. Вони перебували на поверхні Місяця 21 годину і 36 хвилин, перш ніж повернутися на Землю.
«Це один маленький крок для людини, один гігантський стрибок для людства», – сказав Ніл Армстронг.
Кожна місія «Apollo» встановлювала нові віхи в космічних подорожах і дослідженні Місяця. Під час третьої висадки на супутник, у січні 1971 року, командир «Apollo-14» Алан Шепард встановив новий рекорд на відстань, пройдену на Місяці – 9 000 футів. Він навіть закинув кілька м'ячів для гольфу в сусідній кратер за допомогою імпровізованої ключки для гольфу. «Apollo-16» та «Apollo-17» у 1972 році були двома останніми пілотованими місіями, а радянський безпілотний космічний корабель «Луна-24» у 1976 році став останнім, що здійснив посадку на Місяць.
У публікації використані офіційні матеріали NASA, а також інформаційна довідка National Geographic.